‘Про лікарів, пацієнтів, лікарства…’

—    Лікарю, ви мені заборонили їсти на ніч, от я й застудився.
—    А який тут зв’язок?
—    Ну як же! Я цілу ніч стояв біля відчиненого холодильника й дивився на курку.

На прийомі в пульманолога:
—    Легені ваші нібито в порядку. Скільки видуваєте?
—    Півтора літра.
—    Як?! Тут написано – чотири з половиною літри.
—    Так це вина…

—    Нервове захворювання вашої дружини не становить небезпеки. З таким неврозом люди живуть дуже довго.
—    А я, лікарю, скільки протягну?

Пацієнт показує терапевту свого геть чорнющого язика.
—    Що сталося, розказуйте?
—    Пляшку горілки випадково на асфальт розлив…

—    Дівчино, коли я бачу вашу усмішку, мені хочеться запросити вас до себе.
—    Ви нахаба!
—    Ні, я стоматолог.

Біла жінка народила негра. Медсестра у вестибюлі побачила батька – теж білого чоловіка, та ще й могутніх габаритів – і побоялася повідомити йому новину. Вирішила залучити до цього двірника:
—    Петровичу, з мене пляшка! Скажи йому по-науковому: мовляв, мутація, гени…
Налила двірникові склянку спирту. Той вихилив, вийшов у вестибюль і крикнув:
—    Іваненко!
—    Я!
—    Дурень ти, Іваненко! Мутатор мити треба! Негр у тебе народився. Геною назвали.

—    Курите? – питає лікар у пацієнта.
—    П’єте?
-      Ні.
—    Що ви так по-ідіотському всміхаєтесь? Усе одно щось та знайду!

—    Лікарю, прийшов порадитися з вами. Річ у тому, що кожного ранку о сьомій годині у мене буває стул.
—    І що ж тут поганого?
—    Та нічого, але я ніколи раніше, ніж о восьмій, не прокидаюсь.

Молода жінка, яка недавно вийшла заміж, каже старшій колезі по роботі:
—    Мені треба йти до лікаря, а я соромлюся. Доведеться роздягатись перед ним, а він же чоловік…
—    Ну то й що? Лікар — такий самий чоловік, як і всі інші.

У пологовому будинку медсестра з двома немовлятами на руках звертається до молодого татуся:
—    Вас не шокує те, що у вас народилося більше однієї дитини?
—    Звісно, ні!
—    Тоді тримайте цих двох, я зараз іще піднесу.