‘Про друзів, братанів, подруг, знайомих…’

Увечері їду з роботи. Народу, як і належить в годину пік – сила-силенна. У вагон на наступній зупинці заходить молодий чоловік, одягнений в помаранчеву довгу шубу, прикид як у баби, сережки у вухах і до всього іншого у жіночих чобітках. Увага всього вагона переключається на нього. Всі починають його розглядати і тихенько хихикать …. Якраз навпроти нього сидить добротний такий чоловік, косий сажень у плечах і газету читає. Тут він помічає, що вагон дивиться в його бік. Він повільно переводить свій погляд вгору, помічає цього педераста, встає і каже йому гучним басом так, що весь вагон чує: «Сідайте молода людина, дупа-то, напевно, болить!». Весь вагон після цього починає дико іржати, педераст блідніє і під дружний регіт вискакує на наступній зупинці з вагона.

Пішли три євреї православ’я приймати. Прийшли до батюшки,
порадилися. Батюшка їм:
– Ну, гаразд. Тільки імена вам на православні треба поміняти. Як тебе
звуть? – Першого питає.
– Гірш, батюшка.
– Ну, будеш Гришкою, чи що. І одноманітно, і однозначно. А тебе
як? – Другого питає.
- Мойша я.
– Будеш у нас Мішею. І одноманітно, і однозначно. Ну, а ти
що? – В останнього.
Той чогось почервонів, не відповідає.
– Не Бойса, не Бойса. Говори, як є.
– Сруль мене, батюшка, звуть, ім’я таке єврейське.
Почухав поп потилицю, подумав, і видає:
– Будеш, означати. Акакієм.Ну, не одноманітно, але однозначно.

Абітурієнтка приходить здавати вступні іспити в престижний ВУЗ.
Голова приймальної комісії її запитує:
- Дівчина, з яких міркувань ви вибрали наш ВУЗ?
- Тато, вистачить прикалуваться!

Перший раз я закохалася в 17,другий в 18,третій в 19:30.

На базарі, вірмен продає свинину. Підходить мужик:
- Почім свинина?
Вірмен: – Слющай! Бери, А! Хореший свинина, свіжий, сочний, вкюсний! Двадцять рюблей!
Мужик: – А чим кормил?
Вірмен: – Слющай, хлібом кормил, маслом кормил, ікрою кормил, гарний свинина, всі самий лючший кюшал!
Мужик: – Ви знаєте, взагаліто я з органів (показує ксиву), у країні голод, а ви свиню ікрою з маслом годуєте!
Вірмен: – Э! Слющай! Візьми п’ят килеграм, возми дэсять, нэ вбивай мене, дай торгувати!
Мужик забирає п’ять кілограмів, іде.
Підходить інший мужик: – Почім свинина?
Вірмен: – Ай уважяємий! Хорещий свинина, двадцять рюблей усього, бери! Свинина сочний, смачний, палчики оближеш!
Мужик: – А чим кормил?
Вірмен: – Слющай, мазутом кормил, підмножиною кормил, на смітнику що нащель, тим і кормил.
Мужик: – Ви знаєте, я взагаліто із санепидемстанції!
Вірмен: – Слющай дорогою, возьмі п’ят, кілеграмм, не вбивай мене, дай торгувати!
Мужик бере свинину, іде.
Підходить третій мужик:
- Почім свинина?
Вірмен: – Двадцять рюблей! Бери! Гарний, соковитий, вкюсний! Ти подивися який рожевий свинина!
Мужик: – А чим кормил?
Вірмен: – Рюбиль давав, він сам у їдальню ходив. Що їв – не знаю!